Хресто-Воздвиженський храм села Смідин.

Фотоальбом

 Смідин – одне з найбільших і найдавніших сіл Волині. Існує декілька припущень щодо походження назви цього населеного пункту. Одні дослідники історії вважають, що назва села походить від слова « мідь». У приходському літописі записано, що в часи польського панування Смідин був місцем заслання злочинців, які тут добували мідну руду.
 Інші дослідники назву села виводять від імені землероба Смеда, який в далеку давнину володів землею на теренах нинішнього села.
 Першою точною датою, коли село під назвою «Cмедино» згадується в письмових джерелах є 26 травня 1508року. Це дата видання королем Сигізмундом І грамоти, в якій зазначалось, що половина села разом з усім Володимирським замком, приходами та волостю передавалась у заставне володіння князю Андрію Олександровичу Сангушку за 1000 золотих, а друга частина села передавалась Івану та Василеві Сангушкам на довічне володіння.

Храми села Смідин

1 Микільський друга половина ХІVст.
2 Свято Симеона невідомо
3 Хресто – Воздвиженський 1693-1944рр
4 Свято – Троїцький 1869-1944рр
5 Світлого Воскресіння Христового 1884-1944рр
6 Хресто- Воздвиженський 1991 до сьогодні

 В Державному архіві Волинської області зберігаються клірові відомості церков Ковельського повіту з 1797 року по 1913рр. В цих книгах описано Смідинські храми:
Хресто- Воздвиженський,  Троїцький та Світлого Воскресіння Христового. Вище згадані храми Святого Симеона, описують в своїх книгах М. Теодорович та О.Цинкаловський, а І. Срезневський у своїй праці згадує про існування в Смідині Микільської церкви.

Хресто- Воздвиженський храм

 Хресто- Воздвиженський храм в історичних документах вперше згадується у ХVІст. 24 квітня 1583 року, князь Андрій Курський, котрий тоді володів селом, написав заповіт, у якому просив свою дружину Олександру Петрівну дати «,,, отцю його духовному Карпу, священику Смідинському… 10 кір грошей Литовських» (30 рублів).

 Хресто- Воздвиженський храм стояв у центрі села. Будівля була дерев’яною, мала вигляд костьолу: з одним куполом та залізних хрестом. Ким побудований та за чиї кошти невідомо. Поруч з храмом стояла дзвінниця з п’ятьма дзвонами та клепалом.
Акти ревізії (1696, 1700,1704рр) засвідчують, що храм мав достатньо церковного начиння, необхідного для богослужіння. Після побудови і освячення Свято Троїцького храму богослужіння в старому храмі здійснювалися рідно, в основному на великі свята.
В 1944році німецькі війська спалили храм- дорогу для смідинчан пам’ятку старовини, яка була свідком багатьох історичних подій.

  Троїцький храм.

 Був побудований в центрі села, де сьогодні розташована школа. За архітектурою, за внутрішнім оздобленням і церковним начинням він був величним та багатим. Ця будівля споруджена на державні кошти « на суму 10 198руб.23коп.» за клопотанням священика І. І. Гапоновича.
 Троїцький храм разом із дзвіницею був дерев’яним, збудований на кам’яному фундаменті, який за своєю формою нагадував повздовжній хрест. Довжина храму 12 сажнів (25,608м), ширина 4 сажні 2 аршина 2 вершки ( 10,134м) висота 15 сажнів( 32 м.)
 Святиня увінчувалася сімома куполами вкритими залізом. В дзвіниці було 6 дзвонів, один з них, найбільший, важив – 19 пудів (304кг.) На цьому дзвоні було зроблено запис «Сооружен 1886г. 12 авг., во славу Святыя Троицы – при священнике с. Смидина Иоанне Гапоновиче»
 1890 року в ньому обладнано хори на 30 людей. Іконостас – різьблений, трьохярусний. У храмі було достатньо церковного начиння. Храмова бібліотека нараховувала 95 книг. У храмі зберігались метричні книги, які велися з1790року, сповідальні відомості – з 1811 року, шлюбні записи – з 1833 року, клірові відомості – з 1845року, церковно – приходський літопис, складений священиком М.С. Каролінським, з листопада 1892 року. Церковна територія була огороджена дерев’яним парканом.
 Ганна Григорівна Савінчук ( 1928р.н) розповідає, що її разом з односельчанами окупаційні власті примушували копати траншеї, котрі призначалися для оборони, вона пригадує, що німецьких офіцерів ховали у трунах, оббитих тканиною, а простих солдат лише обгортали полотном. Над могилами встановлювали березові хрести: там, де спочивали офіцери – високі, а там де солдати – нижчі. Ще до відступу німецької армії із Смідина труни офіцерів відкопали та переправили до Німеччини. Троїцький храм стояв до останніх годин відступу німців. На його дзвіниці німецькі снайпери влаштували спостережний пункт та кулемет для обстрілу навколишньої території. Після того, як радянська артилерія обстріляла супротивника, у центрі жодна будівля не залишилася вцілілою, у згарище перетворився і  Троїцький храм. Востаннє співали свою сумну мелодію шість дзвонів, падаючи вниз із високої дзвіниці церковної будівлі, охопленої полум’ям. Троїцький храм був спалений 18 липня 1944 року в день визволення Смідина військами 1-го Білоруського фронту.

Храм Світлого Воскресіння Христового

 М. Теодорович – дослідник волинської минувшини – у 1899 році, побувавши у с. Смідині, у своїй праці «Волинь в описі міст, містечок і селищ в церковно – історичному, географічному, етнографічному, археологічному і ін. відношеннях. Історико- статистичний опис церков і приходів Волинської єпархії» зазначає, що на той час у селі були два православні кладовища. Одне з них розташоване на схід від центру села і  Троїцької церкви на відстані 200 сажнів (426,8м) а інше –на захід на відстані 400 сажнів (853,6 м) обидва кладовища збереглися до наших днів.
 У 1881 році на Західному кладовищі розпочалося будівництво храму в ім’я Світлого Воскресіння Христового, яке завершилося в 1984 році. Храм освячено 22 червня того ж року. Його зведено на кошти колишнього приходського священника І.І Гапоновича, штатного священика М.С. Каролінського та на грошові внески прихожан. Храм Світлого Воскресіння Христового належав до Свято – Троїцької церкви. Він стояв на найвищому пагорбі між кутками. Заболоття та Коршово. Новозбудований храм був однокупольним, вкритий бляхою. Храм Світлого Воскресіння Христового був дерев’яним, під ним містилася усипальниця, вимурувана з цегли. У 1889 році у гробниці храму Світлого Воскресіння Христового було похоронено І.І. Гапановича, який вірою та правдою служив Смідинській громаді протягом 50-ти років, а 16 березня 1902 року – його дружину Пелагію Михайлівну.

 У 1944 році фашистські загарбники підірвали храм Світлого Воскресіння Христового. Від нього залишилося зруйноване підвальне приміщення та понівечені труни.
Сьогодні ми не в змозі відбудувати колишні святині, але забувати про них не маємо права. На місці храму Світлого Воскресіння Христового стараннями о. Валентина, настоятеля Хресто- Воздвиженської церкви, та парафіян кутків Заболоття й Коршово 29 квітня 2011 року встановлено пам’ятний Хрест. В планах, на цьому місці, побудувати капличку.

Хресто-Воздвиженський храм

 Сорок сім років смідинчани не мали свого храму. На службу Божу поспішали до Михайлівського храму с. Зачернеччя Любомльського району. За потребами зверталися до священика цього ж приходу. У храмі с.Зачернеччя збереглися вцілілі в роки війни церковні речі з Троїцького храму с. Смідин.
 Наприкінці 90-х років ХХ ст. смідинська громада вирішила побудувати в селі свій храм. У будинку Адама Куця ( куток Вороній) час від часу збиралася церковна «двадцятка», яка обговорювала питання про необхідність храму Господнього. Найактивнішими її членами були Надія Ваць, Ольга Пашкуда, Зіна Тарасіч, Галина Хомич, Галина Сарапін, Євгенія Гузь, Парасковія Рябушко, Євгенія Зінчук, Адам Куць, Антон Нерода, Адам Книш, Іван Масечко, і ін.
 Дуже важко доводилося вишукувати кошти для будівництва, адже більшість сільських жителів – люди з мізерними зарплатами та пенсіями. Кошти для будівництва храму збирали усім селом : вносили власні пожертвування , колядували, щедрували, ходили з скринькою по сусідніх селах.
 З благословення керуючого Волинською та Рівненською єпархією владики Варфоломія будівництво храму розпочалося у 1990 році. Під забудову вибрали місце на узвишші, навпроти Східного кладовища. Місце під храм освятив благочинний Старовижівської та Ратнівської округи Никандр Цибень. Церковна « двадцятка» звернулася з проханням до Антона Петровича Нероди, щоб він очолив храмове будівництво. Будівельний матеріал купували у людей по селах, виписували в лісництві. В той час придбати його було складно, бо в усьому відчувався дефіцит. Окрім того, давала про себе знати шалена інфляція. Гроші, зібрані людьми, могли швидко знецінитися, тому будівництво потрібно було вести швидкими темпами.
 11-12 травня 1990 року заливали фундамент під майбутню святиню. Цю роботу виконували всією православною громадою. Фундамент зробили міцним, надійним, висотою 180 см. Розміри храму : довжина – 30 м. ширина -11 м.,висота 20 м. Неймовірно, але факт, що місцеві будівельники зводили стіни храму та виготовляли його куполи без допомоги професійних спеціалістів.
 Добре потрудилися при спорудженні храму бригадир Антон Нерода та будівельники Макар Нерода, Іван Нерода, Іван Хацкевич, Адам Масечко, Федір Сарапін, Пантелеймон Панасюк, Володимир Герез, Анатолій Масечко, Адам Книш, Михайло Конончук, Адам Киць, Микита Дорошук. Куполи храму накривали Назар Дорошук та Іван Голуб.
 Підтримував будівельників морально та матеріально священик із Зачернеччя о. Василь Заєць. Протягом будівництва храму допомагав порадами, щирою молитвою, гроші отримані у Смідині за треби, віддавав на новобудову. Значну допомогу надавав найбільший у Старовижівському районі колгосп імені Суворова, очолюваний Миколою Івановичем Шевчуком.
Вартість храму, крім даху, обійшлося громаді у 47 440рублів, покрівля – 3000 рублів.
12 жовтня 1991 року здійснилася довгоочікувана, омріяна для смідинських прихожан подія – відкриття храму Господнього. Освячував новозбудований храм благочинний Ратнівської та Старовижівської округи, настоятель Свято- Покровської церкви села Дубечне о. Никандр. На святі були присутні майже всі мешканці села та чисельні гості, серед них священики Василь Заєць, Петро Романчук, Микола Романюк, Валерій Балюк, Дмитро Юхимук і ін. З 1991 року по 2009 рік богослужіння у храмі здійснював о. Петро Романчук, на його долю випало чимало роботи по благоустрою та оформленню храму. Необхідно було закупити церковне начиння, спорудити іконостас, здійснити розпис храму.
 О. Василій із Миколаївської церкви с. Зачернеччя передав у новозбудований храм уцілілі церковні речі зруйнованих Смідинських храмів. Серед них Євангеліє, церковні книги, чаша для причастя і ін.
 У 2011 році у Хресто-Воздвиженському храмі був організований з благословення єпископа Володимир – Волинського і Ковельського Никодима благодійний огляд колядок та щедрівок, у якому брали участь хори Старовижівського благочиння. Захід було організовано ієреємВалентином Микитюком, настоятелем Хресто – Воздвиженського храму. Хоч він очолює цю парафію недавно та вже зумів здобути любов і шану своїх прихожан.
 З червня 2006 року до травня 2008 року о. Валентин служив у Хресто Воздвиженському храмі дияконом, потім кліриком храму, а з 21 серпня 2009 року керуючим єпархії єпископом Никодимом призначений настоятелем храму.
 За час його служіння храм преобразився , відбулись хороші зміни, найперше було побудовано клас недільної школи, котельня, проведено парове опалення, старі вікна замінено на пластикові, побудовано нову огорожу з величною вхідною брамою. Посаджено великий фруктовий сад. Територію церкви прикрашають клумби квітів, фонтан, а найголовніше до 20-ти річчя ювілею Хресто – Воздвиженського храму, замінено всі сім куполів, і тепер золотом виблискують, радуючи серця прихожан. Пофарбовано ззовні і всередині храм, покладено нова підлога.»Наш храм- це частинка неба на землі»- кажуть жителі с. Смідин, і серця їхні переповнюються радістю.

Список священиків та періоди їх богослужіння на Смідинському приході:

1 Карпо 70-80 ті рр. ХVІст.
2 Данило Стефанович 1692рік – кінець ХVІІст
3 Дазнінський початок ХVІІІст.
4 Баховський кінець ХVІІІст.
5 Теодор Васильович Баховський 1795-1806рр
6 Михайло Максимович Рафальський 1806-1838рр
7 Іоан Іоанович Гапонович 1838-1887рр
8 Митрофан Стефанович Каролінський 1887-1908рр
9 Григорій Никандрович Лобачевський 1908-1925рр.
10 Афанасій Васильович Шиприкевич 1925-1944рр
11 Петро Володимирович Романчук 1991-2009рр
12 Валентин Данилович Микитюк 21.08.2009- по т. час

Підготувала Н. Шевчук.

Архіви