Храм в честь Казанської ікони Божої Матері села Буцин

Фотоальбом

   Походження села Буцин губиться в сивій давнині Відносно його виникнення існує декілька гіпотез.
Із літературних джерел відомо, що перша згадка про село відноситься до першої половині XVIст. Належало воно князям Сангушкам. Цей документ знаходиться в архіві князів Сангушків.
В 1664 році село Буцин перейшло у власність дворянина Мартина Люшковського. В середині XIX ст. село потрапило під владу панів Яблонських і Пршесмитських. На той час село збільшилося майже втричі. Земельні наділи становили 2363 десятин, а двірські поля-1100 десятин. В селі було 128 будинків і нараховувалось 688 селян, існувала однокласна школа, католицький костел, броварня, вітряк і піч для випалювання вапна. Не було лише Православного храму, актуальність побудови якого зростала із збільшення православного населення Буцина.
Одним з головних факторів, який сприяв побудові православного храму в селі Буцин, став приїзд імператора Миколи I (Павловича) на Волинь в 1842р. Він звернув увагу на малу кількість Православних храмів Волині, після чого видав розпорядження про початок церковного будівництва. Але це розпорядження стало виконуватися лише в 1859 році.
Для прихожан православної громади села Буцин переломним став 1861 рік В цьому році було розпочато будівництво православної святині. В 1864 році митрополит Варшавський Діонісій освятив храм Казанської ікони Божої Матері в день її славного святкування (4 листопада),який входив до складу православної парафії села Мизово.
В1872 році на пожертвування царської сім’ї, всіх вірних Православної Церкви була збудована церковно-приходська школа.
В 1927 році православний прихід села Буцин отримав статус окремої самостійної парафії. Настоятелем було призначено священика Григорія Кратока
11 серпня 1937 року храм Казанської ікони Божої Матері відвідав архієпископ Луцький і Волинський Миколай. Владика виголосив повчальну проповідь, і відслужив молебень, після чого вирушив до села Секунь.
Під час Другої світової війни храм не зазнав значних ушкоджень, хоча був тиск з боку німецьких окупантів.
Післявоєнні роки храм Казанської ікони Божої Матері не закривався, але дзвони храму атеїстичною владою були переплавлені на металобрухт. У важкі роки для Православної Церкви настоятелем було призначено священика Афанасія Кортовського, завдячуючи якому храм не зазнав значного насильства з боку тоталітарного режиму і був збережений для молитви віруючої пастви. В 1980 році закінчилося земне служіння протоієрея Афанасія Кортовського, який похований на цвинтарі села Буцин. Наступним настоятелем було призначено священика Миколу Йовика. В 1989 році було придбано два дзвони, і в тому році закінчено будівництво хатинки-трапезної.
Земний шлях протоієрея Миколи Йовика закінчився на 76-році життя.
26 лютого 2006 року новим настоятелем храму Казанської ікони Божої Матері було призначено священика Володимира Мацура
14 серпня 2006 року було розпочато будівництво парафіяльного будинку та недільної школи.

Архіви